Модуль 1: Швидкий старт (Екстрена допомога)

Коли це екстрена ситуація

Біль буває різний. Іноді можна понаглядати день-два, записатись до ветеринара планово. Іноді рахунок іде на години.

Якщо сумніваєшся — зателефонуй ветеринару, опиши ситуацію. Краще зайвий раз запитати, ніж упустити критичний момент.

Перші 15 хвилин: алгоритм дій

Крок 1: Оціни терміновість

Використай чек-лист вище. Визнач, скільки в тебе часу: години, день, кілька днів.

Якщо години — далі дій швидко, але без паніки. Паніка передається собаці, посилює стрес, погіршує стан.

Крок 2: Створи безпечний простір

Собака в болю може бути небезпечна. Не тому що "зла", а тому що захищається. Навіть спокійна собака може вкусити, якщо біль різкий, а ти випадково зачепив хворе місце.

Що робити:

1. Прибери інших тварин і дітей. Собака в болю непередбачувана. Інша собака може підійти понюхати, дитина — обійняти. Це може спровокувати агресію.
2. Дай собаці затишне місце. Якщо вона лежить під столом, у кутку, у ванній — не виштовхуй. Це її вибір. Вона почувається там безпечніше.
3. Прибери подразники. Вимкни гучну музику, телевізор. Зачини вікна, якщо на вулиці шумно. Приглуш світло, якщо собака ховається від нього.
4. Не наближайся різко. Попередь про наближення: назви собаку на ім'я спокійним голосом, скажи щось на кшталт "Ми йдемо до тебе, все гаразд". Дай їй час зрозуміти, що ти поруч.

Крок 3: Мінімізуй фізичний контакт

Навіть якщо хочеш утішити, погладити, обійняти — не роби цього, якщо не впевнений, що собака не відреагує агресією.

Правила:

• Не торкайся хворої зони. Якщо не знаєш, де болить — не торкайся взагалі, якщо це не критично необхідно.
• Не намагайся оглянути самостійно. Згинання лап, пальпація живота, відкривання пащі — це робота ветеринара. Ти можеш посилити біль і отримати укус.
• Якщо треба перемістити собаку (наприклад, з небезпечного місця), роби це максимально обережно. Велику собаку краще переносити на ковдрі (підсунь під неї, підніми з двох боків разом із кимось). Маленьку — підтримуючи під груди й таз, не згинаючи хребет.

Якщо собака вже проявляє агресію:

• Не намагайся заспокоїти криком чи силою. Це посилить стрес.
• Відступи. Дай простір.
• Якщо треба контролювати — використовуй повідець (накинь петлю, якщо собака дозволяє, не тягни різко).
• Намордник використовуй тільки якщо впевнений, що зможеш надіти без посилення болю й стресу. Якщо собака опирається — не наполягай.

Крок 4: Обмеж рух

Собака в болю може намагатися втекти, сховатися, активно рухатися (від стресу). Це небезпечно: посилює біль, може погіршити травму.

Що робити:

• Якщо собака лежить — хай лежить. Не змушуй вставати.
• Якщо мечеться — обмеж простір. Зачини в одній кімнаті (без сходів, гострих кутів, слизької підлоги). Використай повідець, якщо треба контролювати.
• Прибери можливість стрибати на меблі, з меблів. Якщо собака на дивані й не може злізти сама через біль — допоможи (див. вище, як переносити).

Крок 5: Не давай знеболювальних без призначення ветеринара

Це критично. Людські знеболювальні (парацетамол, ібупрофен, аспірин) токсичні для собак. Навіть якщо здається, що "одна таблетка не зашкодить" — зашкодить.

Деякі ветеринарні знеболювальні можна дати вдома, але тільки якщо ветеринар призначив раніше і ти знаєш дозу. Якщо сумніваєшся — не давай.

Чому не можна:

• Можеш затерти картину (біль зменшиться, ветеринар не зрозуміє ступінь проблеми)
• Можеш викликати ускладнення (кровотечу, відмову нирок, печінки)
• Можеш уповільнити діагностику (деякі препарати впливають на аналізи)

Зателефонуй ветеринару, опиши ситуацію. Він скаже, чи можна щось дати до прийому.

Крок 6: Готуйся до транспортування

Якщо вирішено їхати до ветеринара (а в екстрених випадках це вирішено), підготуй умови.

Для маленьких собак:

• Переноска з м'якою підстилкою. Собака має лежати, не стояти.
• Якщо немає переноски — коробка, сумка (стійка, щоб не впала).

Для середніх і великих собак:

• Заднє сидіння машини, застелене ковдрою.
• Якщо собака не може йти сама — перенесення на ковдрі (удвох).
• Не саджай у багажник — там собака одна, ти не бачиш її стан.

Як везти:

• Спокійно, без різких гальмувань і поворотів.
• Хтось поряд із собакою (не водій). Стежить за станом, заспокоює голосом.
• Якщо собака в переносці — переноска закріплена (ременем безпеки), не ковзає.

Якщо собака в критичному стані (не встає, волочить лапи, постійно скавчить):

• Зателефонуй у клініку до виїзду. Скажи, що їдеш з екстреним випадком. Вони підготуються, зустрінуть, одразу приймуть.
• Якщо клініка далеко — дізнайся, чи є ближче. У екстрених ситуаціях відстань критична.

Що НЕ робити: поширені помилки

Помилка 1: "Почекаю до завтра, раптом мине"

Гострий біль рідко "минає сам". Він або стає хронічним (собака адаптується, але біль залишається), або посилюється (проблема прогресує).

Якщо собака показує біль — значить, біль сильний. Собаки не симулюють. Вони ховають біль (інстинкт: слабка тварина — легка здобич). Якщо ти бачиш біль — це значить, собака більше не може його ховати.

Помилка 2: "Накричу, вона перестане скавчити / кусатися"

Крик посилює стрес. Стрес посилює біль. Біль посилює агресію чи паніку. Виходить петля.

Собака не капризує. Вона страждає. Крик не зупинить страждання, тільки погіршить.

Помилка 3: "Дам парацетамол / ібупрофен, у мене ж допомагає"

Ні. Ніколи. Це отрута для собак.

Парацетамол викликає руйнування еритроцитів (клітин крові), печінкову недостатність. Ібупрофен викликає виразки шлунка, кровотечі, ниркову недостатність. Аспірин (у великих дозах) — ті самі ризики.

Навіть якщо здається, що "маленька собака, маленька доза" — ні. Механізм метаболізму в собак інший. Те, що в людини безпечне, у собаки смертельне.

Помилка 4: "Змушу встати / пройтися, а то розлежалася"

Якщо собака не встає — значить, не може або боїться посилити біль. Змушувати — значить, погіршувати.

Особливо небезпечно при грижі диска, переломі, розриві зв'язки. Рух може перетворити оборотну травму на необоротну.

Помилка 5: "Вона мене вкусила, покараю, щоб знала"

Собака вкусила не тому, що "погана". Вона вкусила, тому що біль увімкнув режим самозахисту. Ти для неї в цей момент не господар, а загроза.

Покарання після укусу:

• Не навчить собаку "не кусатися"
• Навчить собаку "господар небезпечний, коли мені боляче"
• Наступного разу вона вкусить швидше (без попередження), тому що попередження (гарчання) не спрацювали

Укус при болю — це інформація для тебе: "Мені так боляче, що я не можу інакше". Твоє завдання — не покарати, а усунути біль.

Як говорити з ветеринаром телефоном

Коли телефонуєш у клініку (особливо якщо терміново), важливо швидко й точно передати інформацію.

Структура дзвінка:

1. Хто: порода, вік, стать, вага (приблизно).
   "Лабрадор, сука, 6 років, близько 30 кг"
2. Що сталося: головна ознака, коли почалося.
   "Не встає, задні лапи не працюють, почалося годину тому"
3. Що ще: додаткові ознаки (скавчить, агресія, блювання тощо).
   "Скавчить, коли намагаюся допомогти встати. Живіт напружений"
4. Що було до цього: травма, активність, що їла, що могла з'їсти.
   "Стрибала за м'ячем, потім верещала й упала"
5. Що вже зробив: дав ліки (які, скільки), перемістив, обмежив рух.
   "Нічого не давав, поклав на ковдру, не даю вставати"

Телефонна інструкція: чек-лист для дзвінка ветеринару

Якщо панікуєш, тримай перед очима:

1. Порода, вік, вага
2. Головна ознака (що не так)
3. Коли почалося
4. Додаткові ознаки
5. Що було до цього
6. Що я вже зробив
7. Коли можу приїхати

Чек-лист перших дій

Після візиту до ветеринара: коротко

Ветеринар поставив діагноз, призначив лікування. Що далі?

Якщо призначили знеболення:

• Давай суворо за схемою (доза, час)
• Не перерив курс, навіть якщо "собака повеселішала"
• Веселіша не значить здорова. Це працює знеболення.

Якщо потрібен спокій:

• Обмеж активність: короткі прогулянки тільки в туалет, ніяких ігор, стрибків, сходів
• Використовуй повідець навіть удома, якщо собака намагається бігати
• Спокій — це лікування. Порушиш спокій — лікування не спрацює.

Якщо потрібна реабілітація:

• Дотримуйся плану ветеринара чи реабілітолога
• Не перевантажуй ("хай побігає, розімнеться" — ні, це шкода)
• Прогрес повільний. Це нормально.

Докладніше — у Модулі 6 (Життя з хронічним болем).

Навігація

Звідки ти тут:
Це точка входу. Собака показує гострий біль, ти шукаєш, що робити прямо зараз.

Куди йти далі:

• Модуль 2 (Розпізнавання болю) — якщо хочеш зрозуміти, які ознаки болю бувають, як вони проявляються.
• Модуль 3 (Поведінка й локалізація) — якщо треба зрозуміти, де може боліти, щоб краще описати ветеринару.
• Модуль 4 (Шкала Глазго) — якщо ветеринар просив оцінити ступінь болю вдома чи перед повторним візитом.
• Модуль 6 (Життя з хронічним болем) — якщо діагноз поставлено, біль хронічний, потрібна довгострокова стратегія.