Модуль 5: Для фахівців (Протокол роботи)
Для кого: фахівці з поведінки собак, ветеринари
Час читання: 15-18 хвилин
Навіщо читати: системний підхід до випадків із підозрою на біль, протоколи опитування й діагностики, міждисциплінарна взаємодія
Для кого цей модуль
Модуль поділено на дві частини:
- Для фахівців з поведінки — як виявляти біль у процесі роботи з поведінковими проблемами, коли направляти до ветеринара, як коригувати програму після діагностики болю.
- Для ветеринарів — як інтегрувати поведінкову оцінку в прийом, які рекомендації давати власникам при конкретних діагнозах, коли направляти до поведінківця.
Обидві частини пов'язані: ефективна робота потребує взаємодії між фахівцями. Біль впливає на поведінку, поведінка вказує на біль. Розділяти ці сфери — втрачати інформацію й знижувати якість допомоги собаці.
Частина 1: Для фахівців з поведінки
Чому біль — пріоритет у поведінковій роботі
Біль змінює роботу нервової системи. Знижує поріг збудливості, порушує гальмування реакцій, посилює тривожність і агресію. Будь-яка поведінкова програма, побудована без урахування болю, буде неефективною або навіть шкідливою.
Приклади:
- Собака агресивна до інших собак на вулиці. Починаєш роботу на дистанції, контробумовлювання. Але в собаки артрит кульшових суглобів. Хода посилює біль, біль посилює реактивність. Прогресу немає, тому що біль перекриває навчання.
- Собака тривожна при розділенні. Працюєш над самостійністю, поступове привчання до самотності. Але в собаки хронічний біль у спині. Вона не може розслабитися фізично, тривожність не зменшується, тому що тіло постійно сигналить "щось не так".
Правило: Якщо в собаки є поведінкова проблема І є хоча б одна ознака, яка може вказувати на біль — спершу виключи біль. Тільки після цього починай поведінкову програму.
Виняток: випадки, де поведінкова робота не залежить від фізичного стану (наприклад, навчання базовим навичкам цуценяти без проблем зі здоров'ям). Але навіть там — будь уважним до ознак.
Протокол первинного інтерв'ю: виявлення болю
Власники рідко приходять із запитом "у собаки біль". Вони приходять із запитом "собака агресивна / тривожна / не слухається". Твоє завдання — у процесі інтерв'ю виявити, чи може біль бути фактором.
Блок 1: Історія проблеми
Мета: зрозуміти, як давно проблема, як розвивалася, чи були тригери.
Ключові питання:
- Коли вперше помітили проблему? (точна дата чи період)
- Проблема з'явилася раптово чи розвивалася поступово?
- Що відбувалося в житті собаки в той період? (переїзд, травма, хвороба, операція, зміни в сім'ї)
- Проблема стабільна чи посилюється/слабшає? Чи є закономірність?
На що звертати увагу:
- Раптова появу проблеми (особливо агресії, тривожності) — червоний прапор. Поведінка рідко змінюється різко без причини. Причина може бути біль.
- Поступове посилення — може вказувати на хронічний біль, що прогресує (артрит, дегенерація хребта).
- Тригер у вигляді травми, операції, хвороби — прямий зв'язок. Навіть якщо травма "загоїлася", біль може залишитися хронічним.
Приклади підозрілих відповідей:
- "Вона завжди була спокійною, а три місяці тому раптом почала огризатися, коли гладимо спину." → Раптова зміна + локалізація (спина) → підозра на біль у хребті.
- "Рік тому прооперували розрив зв'язки на коліні. Відтоді стала нервовою, гавкає на інших собак." → Травма + операція + зміна поведінки → можливий хронічний біль у прооперованому суглобі чи компенсаторний біль.
Блок 2: Опис проблемної поведінки
Мета: деталізувати, що саме робить собака, в яких ситуаціях, як часто.
Ключові питання:
- Опишіть типову ситуацію, коли проблема проявляється. (Де, коли, хто поруч, що відбувається.)
- Що саме робить собака? (Гарчить, кусає, втікає, завмирає, скавчить...)
- Як швидко розвивається реакція? (Миттєво чи є попереджувальні сигнали?)
- Що допомагає заспокоїти собаку? Що посилює проблему?
На що звертати увагу:
- Зв'язок із фізичною активністю: проблема з'являється чи посилюється після прогулянки, гри, довгої ходи? Це може бути біль, що провокується навантаженням.
- Зв'язок із дотиками: агресія при спробі погладити, надіти нашийник, підняти з лежанки? Біль, пов'язаний із конкретною зоною.
- Зв'язок із позою/положенням: собака агресивна, коли лежить, але спокійна, коли стоїть? Може бути біль у суглобах, що посилюється при вставанні.
- Час доби: проблема сильніша зранку? Хронічний біль часто посилюється після нічного спокою (суглоби "застигають").
Приклади підозрілих відповідей:
- "Вона огризається, коли намагаюся надіти нашийник. Раніше не було такого." → Локалізація (шия) + нова поведінка → біль у шийному відділі хребта.
- "Після довгої прогулянки стає дратівливою, гавкає на всіх." → Зв'язок із навантаженням → біль у суглобах чи м'язах, що посилюється при активності.
Блок 3: Фізичний стан і історія здоров'я
Мета: зібрати інформацію про здоров'я собаки, операції, травми, хронічні захворювання.
Ключові питання:
- Чи були травми, операції, хронічні захворювання?
- Коли востаннє були у ветеринара? Що перевіряли?
- Чи приймає собака які-небудь ліки? (Постійно чи курсами.)
- Чи є зміни в активності? (Менше бігає, відмовляється від стрибків, повільніше встає.)
- Чи є зміни в ході? (Кульгавість, скутість, особливо після сну.)
- Як їсть? (Нормально, повільніше, жує на одному боці, відмовляється від твердої їжі.)
- Як спить? (Поза, тривалість, часто змінює позу чи лежить нерухомо.)
На що звертати увагу:
- Історія травм/операцій — навіть якщо це було давно, біль може зберігатися хронічним.
- Вік і порода — літні собаки й породи зі схильністю (такси, бульдоги, великі породи) — високий ризик артриту, дегенеративних змін.
- Зміни в активності й ході — прямі ознаки болю в опорно-руховій системі.
- Зміни в їжі — можуть вказувати на зубний біль.
- Зміни в позі під час сну — собака уникає певних поз, тому що вони посилюють біль.
Приклади підозрілих відповідей:
- "Їй 8 років, лабрадор. Останні півроку перестала стрибати на диван, хоча раніше завжди спала там." → Вік + порода + уникнення стрибків → артрит кульшових суглобів чи ліктів.
- "Після операції на коліні два роки тому стала нервовою. Ветеринар сказав, що все загоїлося." → Операція + зміна поведінки → можливий хронічний біль у прооперованому суглобі чи компенсаторний біль.
Блок 4: Спостереження за собакою
Інтерв'ю дає інформацію, але спостереження дає більше. Якщо можливо, попроси власника привести собаку на зустріч (або проведи зустріч у них вдома).
Що спостерігати:
- Хода: як собака входить у приміщення, ходить, повертається. Чи є кульгавість, скутість, асиметрія.
- Поза в спокої: як лежить, сидить. Природна поза чи захисна (поджимає лапу, витягує, горбиться).
- Вставання/лягання: чи робить це вільно, чи із зусиллям, повільно, з паузами.
- Реакція на дотики: якщо власник гладить собаку — як вона реагує. Чи напружується при дотику до певних зон.
- Загальна поведінка: наскільки собака активна, уважна, цікавиться оточенням.
Червоні прапори при спостереженні:
- Кульгавість (навіть легка)
- Скутість при вставанні
- Горбиться або тримає спину напруженою
- Здригається/напружується при дотику до спини, шиї, лап
- Уникає активності (не обнюхує приміщення, не цікавиться іграшками)
Якщо хоча б один червоний прапор — рекомендуй ветеринарне обстеження до початку поведінкової роботи.
Чек-лист: коли направляти до ветеринара
Використовуй цей чек-лист після інтерв'ю й спостереження.
Направляй до ветеринара, якщо:
- Раптова зміна поведінки (особливо агресія, тривожність) без очевидних зовнішніх причин
- Агресія пов'язана з дотиками до конкретних зон (шия, спина, лапи, живіт)
- Проблема посилюється після фізичної активності (прогулянка, гра)
- Проблема сильніша зранку чи після відпочинку
- В історії є травма, операція, хронічне захворювання (навіть якщо "давно загоїлося")
- Бачиш кульгавість, скутість, зміну ходи
- Собака уникає активності, яку раніше любила (стрибки, біг, сходи)
- Зміни в позі, їжі, сні
- Вік 7+ років (особливо великі породи) + будь-що з вищеперерахованого
- Породна схильність (такси, бульдоги, великі породи) + ознаки болю
Якщо хоча б один пункт відзначено — рекомендуй ветеринарне обстеження.
Формулювання рекомендації для власника
Як сказати власникові, що підозрюєш біль, не налякавши й не образивши ("ви поганий господар, не помітили біль")?
Структура рекомендації:
- Опиши спостереження (без оцінок): "Я помітив, що [собака] здригається, коли ви гладите її по спині. І ви казали, що вона стала огризатися в подібних ситуаціях."
- Поясни зв'язок: "Такі зміни в поведінці часто пов'язані з фізичним дискомфортом. Навіть якщо травми не було, біль може розвинутися поступово — артрит, проблеми з хребтом."
- Дай чітку рекомендацію: "Я рекомендую спершу виключити фізичні причини. Запишіться до ветеринара, опишіть зміни в поведінці, попросіть перевірити [конкретну зону чи систему]."
- Поясни, чому це важливо для поведінкової роботи: "Якщо є біль, робота над поведінкою буде неефективною, поки ми не усунемо чи не знімемо біль. Після обстеження ми зможемо скоригувати програму."
- Зніми провину: "Біль у собак часто прихований. Вони не показують його так явно, як люди. Те, що ви помітили зміни в поведінці й звернулися, — уже важливий крок."
Комунікація з ветеринаром: яку інформацію передати
Якщо власник іде до ветеринара за твоєю рекомендацією, допоможи йому підготуватися. Дай письмове резюме (або попроси власника передати усно), де вкажеш:
Структура резюме:
- Основна поведінкова проблема: "Агресія до членів сім'ї при спробі погладити спину."
- Історія проблеми: "З'явилася 3 місяці тому, розвивалася поступово. Раніше собака була спокійною."
- Поведінкові ознаки, що вказують на біль:
- Агресія пов'язана з дотиком до спини
- Уникнення стрибків на диван (раніше стрибала)
- Скутість зранку (перші кроки повільні)
- Фізичні спостереження:
- Легка кульгавість на задню праву лапу після довгої прогулянки
- Здригається при дотику до поперека
- Рекомендація: "Прошу виключити біль у хребті (поперековий відділ) і кульшових суглобах."
Це дає ветеринару чіткий напрямок і економить час на прийомі.
Коригування поведінкової програми після діагностики болю
Ветеринар знайшов біль, призначив лікування. Що далі?
Крок 1: Почекай, поки знеболення почне працювати
Не починай активну поведінкову роботу одразу. Дай час препаратам подіяти, організму адаптуватися. Зазвичай це 1-2 тижні.
Виняток: якщо поведінкова проблема становить небезпеку (агресія до людей), працюй з керуванням середовищем (обмеження контактів, намордник), але не з інтенсивними тренуваннями.
Крок 2: Переоціни проблему
Після знеболення поведінка може змінитися. Іноді проблема зникає повністю (якщо була викликана тільки болем). Іноді зменшується, але не йде (біль посилював проблему, але не був єдиною причиною).
Проведи повторне інтерв'ю й спостереження. Що змінилося? Що залишилося?
Крок 3: Адаптуй програму з урахуванням фізичних обмежень
Якщо біль хронічний (артрит, дегенеративні зміни), він не зникне повністю. Знеболення знижує його, але обмеження залишаються.
Що враховувати:
- Тривалість тренувань: короткі сесії, часті перерви. Якщо собака втомлюється фізично, біль може посилитися, і прогрес зупиниться.
- Вибір активності: уникай вправ, що посилюють біль. Наприклад, якщо артрит кульшових суглобів — не використовуй довгі прогулянки як нагороду, заміни на пошукові ігри вдома (менше навантаження на суглоби).
- Середовище: адаптуй середовище для тренувань. М'яке покриття, відсутність сходів, доступ до лежанки для відпочинку.
- Моніторинг стану: стеж за ознаками болю під час і після тренувань. Якщо собака після сесії кульгає, скута, дратівлива — знижуй навантаження.
Таблиця: Діагноз → Адаптація поведінкової програми
| Діагноз | Обмеження | Як адаптувати програму | На що звернути увагу |
|---|---|---|---|
| Артрит (будь-який суглоб) | Довга хода, стрибки, сходи, тверде покриття | Короткі тренування (5-10 хв), м'яке покриття, уникай сходів і стрибків. Нагорода — їжа, іграшки, не прогулянки. | Кульгавість, скутість після тренування. Якщо з'являється — знижуй навантаження. |
| Грижа диска (хребет) | Різкі рухи, стрибки, натягнення повідця | Тренування на шлейці (не нашийник). Уникай стрибків, різких поворотів. Працюй на рівній поверхні. | Напружена спина, скутість. Якщо собака горбиться — перерви тренування. |
| Дисплазія (кульшова, ліктьова) | Довгі прогулянки, стрибки, біг твердим покриттям | Короткі сесії, м'яке покриття. Використовуй пошукові ігри (розумове навантаження без фізичного). | Кульгавість після активності. Моніторь стан, коригуй навантаження. |
| Зубний біль (пародонтит, зламаний зуб) | Жування твердих ласощів, іграшок | Використовуй м'які ласощі (паштет, вологий корм). Уникай іграшок, які треба гризти. | Відмова від ласощів, жування на одному боці. Якщо бачиш — поверніся до ветеринара. |
| Абдомінальний біль (гастрит, панкреатит) | Стрес, різкі зміни в дієті | Мінімізуй стрес (короткі сесії, знайоме середовище). Ласощі узгодь із ветеринаром (дієтичні). | Відмова від їжі, неспокій. Якщо з'являється — перерви роботу, поверніся до ветеринара. |
Частина 2: Для ветеринарів
Чому поведінка важлива у ветеринарній практиці
Власники рідко кажуть "у собаки біль". Вони кажуть "собака агресивна / тривожна / змінилася". Поведінкові зміни — часто перша й єдина ознака болю, яку помічає власник.
Якщо ти не запитуєш про поведінку, ти втрачаєш інформацію. І можеш пропустити біль, що не проявляється фізично (ще не видно кульгавості, ще немає явної скутості), але вже впливає на нервову систему й поведінку.
Інтеграція поведінкової оцінки в прийом
Додай у стандартний протокол прийому кілька питань про поведінку. Це займе 2-3 хвилини, але може дати критичну інформацію.
Блок питань про поведінку (додай в анамнез):
- Чи були зміни в поведінці за останні тижні/місяці? (Стала більш агресивною, тривожною, апатичною, дратівливою.)
- Чи уникає собака активності, яку раніше любила? (Стрибки, ігри, прогулянки.)
- Чи змінилася взаємодія з сім'єю? (Уникає дотиків, йде в іншу кімнату, огризається.)
- Чи є ситуації, коли собака реагує агресією? (При дотику до конкретних зон, при спробі надіти нашийник, при вставанні з лежанки.)
Якщо власник відповідає "так" хоча б на одне питання — копай глибше.
Використання шкали Глазго на прийомі
Шкалу Глазго розроблено для ветеринарного використання. Використовуй її:
- Після операцій — для оцінки, чи потрібне знеболення, чи достатня доза.
- При підозрі на гострий біль (травма, запалення) — для об'єктивізації ступеня болю.
- При хронічному болю — для оцінки ефективності знеболення (оцінка до початку лікування, потім повторно через 1-2 тижні).
Попроси асистента провести оцінку, поки ти працюєш із власником (збір анамнезу, огляд). Це економить час.
Таблиця: Діагноз → Поведінкові ознаки → Рекомендації власникові
Коли ставиш діагноз, поясни власникові не тільки медичний аспект, а й як це впливає на поведінку і що робити.
| Діагноз | Типові поведінкові ознаки | Що сказати власникові | Рекомендації щодо поведінки |
|---|---|---|---|
| Артрит (будь-який суглоб) | Уникнення стрибків, сходів; скутість після сну; дратівливість після активності; агресія при пальпації суглоба | "Артрит викликає хронічний біль. Собака уникає рухів, що посилюють біль. Дратівливість — це реакція на постійний дискомфорт." | Адаптуйте середовище: пандуси, м'яка лежанка, короткі прогулянки. Знеболення регулярно, не переривати курс. Якщо агресія не минає після знеболення — направити до поведінківця. |
| Грижа диска | Напружена спина, горбиться; агресія при дотику до спини; уникнення різких рухів; можлива слабкість лап | "Грижа диска тисне на нерви, викликаючи біль і, у важких випадках, порушення роботи лап. Агресія — спроба захистити спину від дотиків." | Суворий спокій (обмеження руху). Шлейка замість нашийника. Уникати стрибків, сходів. Якщо слабкість лап — термінова консультація (може знадобитися операція). |
| Розрив хрестоподібної зв'язки (коліно) | Раптова кульгавість, тримає лапу на вазі; скавчіння при русі; може бути агресія при спробі оглянути лапу | "Розрив зв'язки — гостра травма, дуже болюча. Собака не може спиратися на лапу, будь-який рух посилює біль." | Спокій до операції. Після операції — реабілітація (фізіотерапія). Поведінкова робота можлива після відновлення. Якщо тривожність зберігається — направити до поведінківця (робота зі страхом болю). |
| Пародонтит, зламаний зуб | Жує на одному боці; відмова від твердої їжі; слинотеча; трє морду лапою; може бути агресія при спробі відкрити пащу | "Зубний біль хронічний, постійний дискомфорт. Собака уникає жування, захищає пащу від огляду." | Санація ротової порожнини (лікування/видалення зубів). Після — м'яка їжа (якщо зубів мало). Регулярне чищення зубів для профілактики. |
| Панкреатит (гострий) | Поза "того, хто молиться"; скавчіння; відмова від їжі; неспокій, не знаходить місця; може бути агресія (біль сильний) | "Панкреатит — гостре запалення, дуже болюче. Собака приймає позу, яка знижує тиск на живіт. Потрібна госпіталізація." | Дієта після виписки (низькожирна). Моніторинг: якщо поведінка повторюється (поза "того, хто молиться", відмова від їжі) — негайно в клініку. Власникам пояснити ознаки загострення. |
| Дисплазія (кульшова, ліктьова) | Уникнення активності; "кролячий біг"; сидить, завалившись набік; після активності кульгавість; може бути дратівливість | "Дисплазія — вроджена аномалія суглоба. З віком розвивається артрит, біль посилюється. Собака адаптується, але якість життя знижується." | Знеболення, контроль ваги, фізіотерапія. Адаптація середовища (як при артриті). У важких випадках — операція (протезування). Поясни: дисплазія не "минає", керування пожиттєве. |
Коли направляти до фахівця з поведінки
Не всі поведінкові проблеми, пов'язані з болем, зникають після знеболення. Іноді біль запускає поведінкові патерни, які закріплюються й продовжуються навіть після усунення болю.
Направляй до поведінківця, якщо:
- Агресія зберігається після знеболення (собака навчилася, що агресія працює, потрібна робота з контробумовлюванням).
- Тривожність не зменшується (хронічний біль міг викликати генералізовану тривожність, потрібна поведінкова терапія).
- Уникнення закріпилося (собака продовжує уникати сходів, дотиків, навіть якщо болю вже немає — потрібна десенсибілізація).
- Власник не може керувати собакою (агресія на прийомі, неможливо провести процедури — потрібна робота з кооперативним доглядом).
Моніторинг ефективності знеболення через поведінку
Знеболення працює, якщо біль зменшується. Але як виміряти? Власник не може пропальпувати суглоб і сказати "стало краще".
Використовуй поведінку як індикатор:
- Попроси власника заповнити щоденник спостережень (див. Модуль 6). Фіксувати:
- Активність (скільки рухається, як легко встає/лягає)
- Агресивність/дратівливість (як часто, в яких ситуаціях)
- Інтерес до активності (чи грається, чи цікавиться прогулянками)
- Оціни за шкалою Глазго до початку лікування й через 1-2 тижні. Якщо бали знижуються — знеболення працює.
- Запитай власника напряму: "Що змінилося в поведінці собаки після початку лікування?" Часто власники не помічають поступових покращень, поки не запитаєш.
Якщо поведінка не покращується:
- Доза недостатня → збільш (у межах безпеки)
- Препарат не підходить → спробуй інший (НПЗЗ на габапентин, додай міорелаксант)
- Біль множинний → шукай інші джерела (якщо лікуєш коліно, але біль ще й у спині)
Міждисциплінарна взаємодія: поведінківець ↔ ветеринар
Ефективна робота потребує взаємодії. Поведінківець не може поставити діагноз, ветеринар може не помітити поведінкові патерни. Разом — повна картина.
Як налагодити взаємодію:
Для поведінківців:
- Знайди ветеринарів у своєму регіоні, які відкриті до співпраці. Познайомся, поясни, як ти працюєш, чому важливо виключати біль.
- Пропонуй письмові резюме (див. вище) — це економить час ветеринара й підвищує якість діагностики.
- Запитуй зворотний зв'язок: що знайшли, яке лікування, як коригувати поведінкову програму.
- Рекомендуй своїм клієнтам конкретних ветеринарів (тих, із ким налагоджено взаємодію).
Для ветеринарів:
- Знайди фахівців з поведінки у своєму регіоні, які працюють доказово (не на домінуванні й альфа-статусі).
- Пропонуй власникам контакти поведінківців, коли бачиш, що поведінкова проблема не зникла після знеболення.
- Запитуй зворотний зв'язок від поведінківців: чи допомогло лікування, чи змінилася поведінка, чи потрібне коригування схеми знеболення.
Навігація
Звідки ти тут:
Із Модуля 2 (Атлас ознак) — якщо ти фахівець і працюєш зі випадком.
Із Модуля 3 (Карта локалізації) — для інтеграції диференційної діагностики в роботу.
Із Модуля 4 (Шкала Глазго) — для використання шкали в професійній практиці.
Куди йти далі:
- Модуль 6 (Життя з хронічним болем) — щоб зрозуміти, як будувати довгострокову стратегію для власників із собаками, в яких діагностовано хронічний біль.
- Модуль 2, Модуль 3 — для поглиблення в розпізнавання ознак і локалізацію болю.